Наша історія
Два покоління, одна пристрасть
Засновано у 1999 році Михайлом Григоровичем Крамаренком та його сином. Все почалося з 1000 яблунь, 500 кущів жимолості та 500 горіхових дерев.
Сімейні цінності • Якість продукції • Єдність з природою
Normandie, France • 2021
У 2021 році дід Міша з сином здійснили подорож до Нормандії, Франція, відвідавши найкращі кальвадосні будинки.
«Ми дізналися, що секрет якісного кальвадосу — це не один рецепт, а поєднання сировини, витримки та філософії виробництва.»
Крамаренко Михайло Григорович
Засновник • Від військового — до садівника
Роки важкої праці і зусиль перетворили військову базу на яблуневий рай і не тільки.
Військова кар'єра
Після служби в армії служив у Києві в 379-му автомобільному батальйоні, закінчив школу прапорщиків «Десна-Остер». 18 років служив у Києві, потім 5 років у Німеччині в ракетно-зенітній бригаді. Був старшиною дивізіону. У 1992 році повернувся в Кременчук, дослужив командиром дивізіону.
Початок — 1999
Територія саду — колишня військова частина ракетників, які охороняли Кременчуцьку ГЕС. Військові покинули територію у 1994 році. А в 1999 році Михайло Григорович із сином викупили і почали розвивати в іншому напрямку. Все було занедбано — багато зламаних дерев, частина з них напівгнилі.
Створення саду
Вирішили розбити фруктовий сад — висадили 1 000 яблунь та 30 груш. На іншій галявині — 500 кущів жимолості. Є і 500 дерев фундуку польської селекції. Саджанці яблуньок брали в розпліднику села Шевченкове у відомого садівника Миколи Олійника.
Догляд за садом
Взимку підрізають гілки, доки немає листя — обприскують від шкідників. Як відцвітуть дерева — знову рятують від шкідників, адже навкруги ліс. Кожне дерево поливають водою з Кременчуцького водосховища.
Родина
Внучки Михайла Григоровича придумали назву виробництву — спочатку «Простоквашино», а потім «Крамаренків сад». Саме вони ведуть сторінку у Facebook та займаються реалізацією продукції.
«Живу для сина, внучок, невістки. А вони для мене.»